Кіно та батяри

На площі Ринок розташувався справжній… ринок, де гори усілякого краму продають колоритні персонажі. У Львові – 1938 рік. Саме тоді відбувається дія музичної ретро-комедії «Шляхетні волоцюги», заради фільмування якого на цілий день навіть перекрили рух трамваїв.

Звичні вивіски також годі побачити, проте, за словами продюсерів, власники закладів не мали до знімальної групи жодних претензій.

«Тільки у Львові»

Фільм «Шляхетні волоцюги» є римейком польського фільму «Волоцюги» 1939 року, де вперше прозвучала славетна пісня «Тільки у Львові». Проте і режисер Олександр Березань, і автори сценарію Тарас Боровок та Дмитро Наумов, наголошують, що від старого фільму залишилось дуже мало.

Автори сценарію Тарас Боровок та Дмитро Наумов

«По-перше, це сучасний фільм, а по-друге - український. І я б не називав його римейком, а скоріше, який створюється за мотивами відомої польської кінострічки Міхала Вашинського, що надихнула авторів на написання цього сценарію. Але у нас залишилась основна канва», - зазначив режисер Олександр Березань (до речі, невдовзі має вийти у прокат його музична стрічка «Давай, танцюй!»).

«У фільмі йдеться про те, як двоє батярів допомагають дівчині, яка потрапила у халепу. Правда сказати, вони й самі до цієї халепи причетні. Від фільму 1939 року залишилась тільки ідея, усе інше ми вигадали самі. Це музична комедія, тому усі події мають наліт романтизму. Тим більше, що це художнє кіно, це вигадка. Ми придумали, наприклад, як Гітлер з НКВС воюють за річ, яка є у головної героїні фільму. У підсумку стає навіть зрозумілим, чому Німеччина програла війну. Звичайно, це все брехня, але дивитись цікаво», - розповів ZAXID.NET сценарист фільму Тарас Боровок.

«Кльоцок» та «кобіта»

«Ми залишили досить багато ґвари саме у батярів, але переважає у фільмі таки літературна українська мова, бо фільм покажуть по всій Україні та якщо герої розмовлятимуть виключно ґварою, то навіть у Львові її не всі зрозуміють. Але ґвара звучатиме і звучатиме дуже смачно», - додав Тарас Боровок.

Музика відіграє у фільмі надзвичайно важливу роль

«В нас є такий епізод, коли НКВСники їдуть до Львова і вчать слова: “кльоцок”, “кобіта”. Такий “словничок” ми вставляли протягом фільму, щоб глядачі розуміли, про що йдеться», - розповів він.

Щодо співробітників НКВС, то, щоб втертися у довіру до львів’ян, вони не лише вчать слова: площею Ринок ходили дивні персонажі у лицарських обладунках, кокошниках та з рогами.

«НКВСники вирішили зробити вертеп, щоб люди пустили їх у свої домівки. От тільки вони не знали, що вертепи ходять лише на Різдво», - пояснила дивний вигляд цих персонажів художниця по костюмах Гала Отенко.

Художниці, Гала Отенко та Марія Керо, лише в одній сцені одягнули понад 250 осіб з масовки, використовуючи як сучасні, так і справжні раритетні костюми.

«Поки речі висять на вішаках, вони мертві. Лише на акторах вони оживають», - говорять художники

Звичайно, саме вони створили костюми й для головних героїв, львівських батярів.

«Роксолана» замість похоронного маршу

«Я вважаю, що наші батяри, на відміну від польського фільму, де вони були показані такими собі лантухами, є шляхетними героями. Я сам зі Львова, хоча я ріс у часи, коли вже батярів не було, але був батярський дух, батярські пісні», - розповідає сценарист Дмитро Наумов.

Щодо пісень, то відповідатимуть за них культові «Брати Гадюкіни», які з’являться також в епізодичних ролях.

На площі Ринок знімали початок фільму

«У фільмі прозвучать оригінальні батярські пісні з новими текстами у виконанні “Братів Гадюкіних”. Але є настільки відомі у Львові пісні, що вони мають звучати так, як були написані. Адже це як до бітлівської Yesterday написати нові слова. Прозвучать і пісні “Братів Гадюкіних”, але у зовсім незвичному вигляді. Наприклад, у сцені похорону прозвучить гадюкінська “Роксолана” замість традиційного похоронного маршу», - розповів ZAXID.NET музикант «Гадюкіних» Михайло «Лузя» Лундін.

На площі Ринок знімали початок фільму, сцену, де герої крадуть на базарі торбу. Також зйомки відбуватимуться на Вірменській вулиці, у Домініканському соборі, на Личаківському цвинтарі та у Будинку вчених. Львів зіграє також роль Кракова. Павільйонні зйомки відбудуться у Києві.

Фільм має вийти в прокат приблизно восени наступного року

Виробництвом займається компанія «Ганзафільм», продюсер стрічки - Геннадій Богук. У ролях - Ірина Гришак, Павло Кружнов, Юрій Хвостенко, Іван Шаран, Олег Примогенов, Ксенія Ніколаєва.

Держкіно України виділило для фільму ₴18 млн 582 тис., що складає 50% загальної вартості виробництва.

Кіно та глядачі

Фільм має вийти в прокат приблизно восени наступного року. Автори картини сподіваються на те, що весела музична ретро-комедія буде касовою.

Шанси є, зважаючи на те, що якщо кожен випадковий глядач, який спостерігав за зйомками, купить квиток до кінотеатру, глядачів буде багато. Адже кожен львів’янин чи турист, що проходив цього дня через центральну площу міста, обов’язково зупинявся, щоб подивитись на людей та машини, що ніби з’явились з машини часу й органічно вписались у старовинну архітектуру.

Львівський актор Юрій Хвостенко зіграв одну із головних ролей

Особливе зацікавлення викликав старий трамвай. Для зйомок фільму використали ретро-трамвай 1909 року випуску, який ЛКП «Львівелектротранс» передав знімальній групі в оренду. На сьогодні у світі збереглося лише три такі трамваї: два в Польщі й один у Львові.

Кіно та експропріація

Нагадаємо, що цього літа Львів став знімальним майданчиком відразу для декількох фільмів.

Так само ретро-темі присвячена і історично-пригодницька драма «Екс». Зйомки фільму, що також відбуваються за підтримки Держкіно України, розпочались ще у грудні 2016 року. Фільм має вийти у прокат на початку 2018 року. Сюжет фільму побудований на реальних подіях, в основі яких - 30-і роки Західної України.

Бійці Української військової організації проводять революційні акції проти уряду. Згодом студенти, ті ж бійці підпільної організації, вирішують провести ще одну операцію – експропріацію (чи просто – екс) грошових коштів на потреби опору.

На зйомках фільму «Екс»

Сергій Лисенко, режисер кінострічки, пояснив, що однією з причин вибору саме такого історичного періоду, є його маловідомість для широкого глядача: «Аудиторія більш-менш добре знає кінець 30-х і 40-і роки - час найбільшої активності ОУН. У нас діють люди з Української військової організації, яка і передувала створенню Організації українських націоналістів. Таким чином ми віддаємо їм належне, бо це теж були наші національні герої. В ідеалі я бачу цей фільм, як гостросюжетну стрічку, яка зможе примусити глядача піти до кінотеатру. Це фільм про людей, які опиняються у дуже складних непростих життєвих ситуаціях. Щоразу вони мають робити свій вибір, коли так багато чого залежить від долі, від примхи, від фатуму», - розповів він.

Кіно та містика

Зовсім інакшою є картина «13 автобус», яку автори позиціонують як містичну арт-хаусну драму.

«Це буде надзвичайно красиве європейське кіно, за жанром це арт-хаус. Ми покажемо Львів з найкращого його боку як європейське місто: старовинна архітектура, бруківка, чарівні, цікаві люди», – розповів режисер Олександр Безручко.

Першою, але далеко не останньою локацією стала вілла «Юлієтка»

«Ми знімаємо по всьому місту. В нас один з об'єктів якраз зупинка, бо пов’язано з автобусом. Ми будемо переміщувати зупинку по всіх локаціях, починатимемо в одному місці, закінчуватимемо сцену в іншому. Буде цікаво», – додає продюсер Олексій Карпенко.

Кіно та Петлюра

Нагадаємо також, що у Львові відбувались зйомки історичного фільму «Щоденники Симона Петлюри» Олеся Янчука. Зйомки у Львові розпочалися у червні. Тут відзнімуть майже всі сцени в інтер’єрах. Камери працювали в Палаці Потоцьких, Етнографічному музеї, МО «Дзиґа».

Фільм охопить останні десять років життя голови Директорії УНР. Державне агентство України з питань кіно виділило на фільм ₴23,6 млн. Ще у 2017 році фільм має з’явитись на телебаченні.

«Щоденники Симона Петлюри» знімали, зокрема, на «Дзизі»

«Я взагалі вважаю, що в нашій країні повинно бути набагато більше українського кіно. Якби у нас було вдосталь українських фільмів, тим паче на історичні теми, то в нас не було б проблем, ані Криму, ані Донбасу!», ― підсумував режисер Олесь Янчук.

Додамо також, що добре, коли українське кіно не просто знімається, а знімається у Львові.

Фото: Павло Паламарчук